Чінгісхан. Два століття обману. (Відео)

    Всі ми звикли сприймати історію так, ніби це аксіоматична істина, і те чого навчили в школі не підлягає сумніву, але з новими методами наукових досліджень приходиться визнавати, що не все так просто і однозначно, адже історія виявилась черговим міфом, на зразок тих, які мали в часи античності. Звідки ж береться та відома усім казочка на історичні теми якої учать у школі, і навіщо це все вчать змулку? А все дуже просто - історія є одним із найпростіших способів закріпачення люду на підконтрольних тій чи іншій еліті (в принципі банді) території, тому цю казку обдумують і обсмоктують зі всіх боків, аби показати суть нашого єдінства і його історичної обґрунтованості.

     Щодо самого монголо-татарського нашестя, то тут усе доволі складно, оскільки не зрозуміло, спершу, навіщо було створювати такий міф, адже він навряд чи показує героїчні сторінки нашої історії, але то тільки на перший погляд. Якщо ми згадаємо відомі міфи про вітчизняні війни, які були створенфі пізніше, особливо помітним пропагандиським виглядає сьогодні міф про Вітчизняну війну 1812 року, то зрозуміємо, що міфи про такі загарбання сусідами були потрібні т.зв. еліті з двох простих причин. По-перше, щоб показати як наші предки вунісон героїчно захищали землі своїх поміщиків, не жаліючи ні життя ні здоров"я. По-друге, окрім героїчних сторінок там побутує іще казка про злосного і ненажерливого сусіда, який прагне загарбати землі наших рабовласників, разом із тим, перетворивши нас на рабів (тут в принципі якби нічого не змінюється для підневільних, але треба так показати окупаційний режим, щоб усі вважали що їм краще так). Саме тому й створюється відома досі казка про два століття окупації Русі Чінгісідами, а перемога над ними возвеличується і ставиться прикладом для наслідування прийдешніми поколіннями. Раб має бути не просто вірним і відданим господарю в праці, він має бути готовим на самопожертву заради господаря, іншими словами, з нас роблять таких собі собацюг, які за скудний хавчик готові роздерти противника господаря, хоч і він, можливо, міг би бути кращим і добрішим. Все це доволі примітивні і прості доводи, але в принципі вони вірні і несуть зерно істини.